К основному контенту

Сообщения

“Корупція руйнує довіру до арбітражу”: інтерв’ю Людмили Жураковської активно обговорюють у професійних колах

  У професійному середовищі юристів, правозахисників, журналістів та експертів активно обговорюють гучне інтерв’ю арбітражної керуючої Людмили Жураковської, яка вперше настільки відкрито заговорила про внутрішні механізми української системи банкрутств, конфлікти інтересів та можливі корупційні схеми у сфері арбітражу. Зокрема, деталі були розкриті у коментарі для ЗМІ біля МІНЮСТУ. А журналісти   з Глобальної мережі викривачів опублікували більш детальне інтерв’ю. Зокрема, особливого резонансу інтерв’ю набуло на фоні масштабного журналістського розслідування навколо справи №44/184-б про банкрутство ТОВ «Інноваційні технології 2005», де фігурують арбітражний керуючий Олександр Демчан, голова спілки арбітражників Києва Артур Мегеря, Сергій Дяченко, Юрій Кучак та інші пов’язані особи. А також пов’язані корпоративні структури, сумнівні аукціони, дії щодо переоцінки активів, та десятки мільйонів гривень вимог державного АТ «Укрексімбанк», які можуть бути втрачені. «Вісник КП...
Недавние сообщения

Легалізація впливу: Чи стане закон про лобіювання запобіжником від політичної корупції та «рішалова»?

  На початок травня 2026 року Україна підійшла до вирішального етапу впровадження  Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки . Одним із найбільш дискусійних пунктів цього документа є фіналізація законодавства про лобіювання. Спроба вивести взаємодію бізнесу та влади з «тіні» викликає запеклі суперечки: чи зможе цей інструмент захистити державні інтереси, чи, навпаки, стане легальною ширмою для просування монопольних привілеїв? «Вісник КПК» розбирався у питанні Суть реформи: Від кулуарів до Реєстру прозорості Основна мета закону - заміна неформальних домовленостей на прозорий ринок послуг із представництва інтересів. При чому, Україна відмовляється від більшості прийомів моделі США . Ключовим інструментом має стати  Реєстр прозорості , де кожен лобіст зобов’язаний фіксувати: Хто є кінцевим бенефіціаром (замовником) впливу. Який саме законопроєкт чи рішення є об’єктом інтересу. Обсяг фінансування, спрямований на просування ініціативи. Іннов...

Антикорупційна стратегія 2026–2030: прорив чи імітація змін?

  У квітні 2026 року Україна підійшла до чергового рубікону: Кабінет Міністрів розпочав розгляд Антикорупційної стратегії (АКС) на 2026–2030 роки . У документі, що налічує 146 системних проблем, держава намагається остаточно перевести боротьбу з хабарництвом у площину алгоритмів. Проте за фасадом «цифровізації всього» ховаються серйозні конфлікти інтересів та концептуальні прогалини. Вісник КПК розбирався із даним питанням. Інноваційний щит: Що нового пропонує Банкова та НАЗК? Головна новація Стратегії-2030 - це перехід від «полювання на відьом» до превентивного моделювання ризиків . І такий підхід має всі переваги перед старою моделлю, коли було легко вкрасти і неважко відкупитись від відповідальності. Отже, для запобігання корупційним ризикам пропонується: ШІ-моніторинг способу життя: Замість ручної перевірки декларацій пропонується впровадження нейромереж, які в реальному часі зіставлятимуть витрати чиновників із держреєстрами та даними банківськи...

Свобода слова чи втручання в правосуддя: як змінюється баланс і чому це важливо

Українська судова система дедалі частіше апелює до поняття “втручання в діяльність суду”. Це поняття звучить переконливо, особливо в умовах реальних загроз - від фізичних нападів на суддів до спроб політичного впливу. Нові законодавчі ініціативи Вищої ради правосуддя щодо посилення відповідальності за втручання в діяльність суддів з’явилися не на порожньому місці. Вони прямо пов’язані з реальними, жорсткими і навіть шокуючими випадками фізичного насильства. Зокрема ЗМІ широко повідомляли про напад 13 березня 2026 року в Дніпрі на суддю Індустріального районного суду Людмилу Слюсар, який став резонансним сигналом для всієї системи. ВРП справедливо наголошує: без фізичної безпеки судді не може бути незалежного правосуддя. Але разом із цим держава пропонує розширити і саме поняття “втручання”, і тут починається значно складніша розмова . Вісник КПК розбирався із нюансами та прихованими ризиками для свободи слова в Україні у зв’язку з новими «захисними» ініціативами судових органів. ...