К основному контенту

107 підозр, 76 засуджених і мільярди економічного ефекту: що насправді показав звіт НАБУ і САП за пів року

 


Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура підбили підсумки роботи за перше півріччя 2026 року. Цифри виглядають переконливо: 360 нових розслідувань, 107 підозрюваних, 56 обвинувальних актів щодо 106 осіб та 55 обвинувальних вироків, які стосуються 76 засуджених. Але значно цікавіше подивитися не лише на кількість справ, а на те, кого саме система вже здатна притягувати до відповідальності, де з'явився реальний результат і що досі заважає антикорупційному механізму працювати швидше. Вісник КПК проаналізував цей звіт

Директор НАБУ Семен Кривонос під час презентації звіту запропонував принципово інший погляд на постійний потік корупційних новин. На його думку, велика кількість справ щодо міністрів, депутатів, суддів чи керівників державних компаній свідчить не лише про масштаб проблеми, а й про наявність інституцій, здатних цю проблему викривати. У наданих редакції матеріалах брифінгу він сформулював тезу так: Україну варто сприймати не просто як країну, де є корупція, а як країну, яка з нею бореться.

Від кількості підозр до реальних вироків

Саме судовий результат виглядає одним із найважливіших показників півріччя. За даними НАБУ, законної сили набрали вироки щодо чотирьох вищих посадових осіб держави, 11 керівників державних підприємств, чотирьох суддів, двох прокурорів, 26 державних службовців, правоохоронців та посадовців місцевого самоврядування, двох депутатів місцевого рівня та інших фігурантів.

Як повідомляє ZMINA з брифінгу керівників НАБУ і САП, приблизно 99% проваджень, у яких детективи вже повідомили особі про підозру, після завершення досудового розслідування доходять до суду. Водночас керівник САП Олександр Клименко визнав і проблемну сторону статистики: частка виправдувальних вироків у справах, які розглядає ВАКС, вища, ніж загалом у судовій системі. За його словами, прокуратура окремо аналізує кожне таке рішення, оскільки причиною можуть бути як помилки сторони обвинувачення, так і зміна законодавства чи судової практики щодо допустимості доказів.

Цей нюанс принциповий. Антикорупційна система дорослішає саме тоді, коли її ефективність вимірюється вже не кількістю гучних обшуків або пресрелізів, а якістю доказів і здатністю витримати повноцінний судовий процес.

Порівняння з аналогічним періодом 2025 року також дає цікаву картину. Тоді було розпочато 370 розслідувань, повідомлено про підозру 115 особам, до суду направлено 69 обвинувальних актів щодо 154 осіб, а засуджено 62 особи. Тобто у 2026 році нових проваджень та підозр стало трохи менше, однак кількість засуджених зросла до 76. Це може свідчити про поступове зміщення акценту з накопичення нових справ на завершення вже розпочатих проваджень.

«Мідас», «Династія», Верховний Суд та оборонні закупівлі

Головний якісний показник звіту полягає у рівні фігурантів і сфер, куди дісталися розслідування.

Серед ключових справ НАБУ і САП називають продовження операції «Мідас» у сфері енергетики. За даними Бюро, у справі щодо колишнього міністра енергетики розслідується діяльність злочинної організації, яка через довірену особу могла отримати понад 112 млн доларів готівкою. Походження коштів слідство пов'язує, зокрема, зі схемою відкатів від контрагентів «Енергоатому».

Ще одним резонансним напрямом стала так звана справа резиденції «Династія». Слідство говорить про легалізацію понад 460 млн грн під час будівництва елітного котеджного містечка у Козині. Підозри отримали колишні високопосадовці та інші учасники ймовірної схеми.

Значний блок звіту присвячений Верховному Суду. У першому півріччі був зафіксований обвинувальний результат щодо колишнього голови Верховного Суду, а коло підозрюваних у провадженні щодо ймовірного незаконного впливу на судові рішення розширилося на чинних та колишніх суддів.

Окремим пріоритетом залишається оборона. НАБУ і САП повідомляють про завершені та чинні розслідування щодо закупівель БПЛА, засобів радіоелектронної боротьби та інших оборонних контрактів. Для держави під час війни це має особливу вагу: корупційна переплата тут означає не лише бюджетний збиток, а й меншу кількість техніки та обладнання, які могли отримати військові.

Скільки насправді повернула антикорупційна система

Саме фінансова частина звіту потребує уважного прочитання.

У вступній частині керівництво НАБУ і САП говорить про загальний економічний ефект понад 21,8 млрд грн та понад 3,1 млрд грн, переданих Силам оборони. Ці ж цифри містяться у матеріалах брифінгу.

Проте детальний розділ офіційного звіту окремо визначає економічний ефект саме за перше півріччя 2026 року у 2,06 млрд грн. До нього входять понад 864 млн грн відшкодувань державі, 139 млн грн застав, коштів і майна, спрямованих Силам оборони, 726 млн грн зекономлених під час закупівель безпілотників, понад 321 млн грн конфіскованих коштів і майна, 4,2 млн грн цивільної конфіскації та штрафи. Накопичений обсяг коштів, відшкодованих державі у справах НАБУ і САП, станом на 30 червня досяг 12,3 млрд грн, а переданих на потреби оборони активів перевищив 3,2 млрд грн.

Для коректного висвітлення звіту ці показники варто розмежовувати. Інакше загальний накопичений результат легко сприйняти як результат лише останніх шести місяців.

Водночас навіть порівняння суто піврічних показників демонструє зростання. За перше півріччя 2025 року офіційно заявлений економічний ефект перевищував 1,5 млрд грн, а у 2026 році він становить уже понад 2,06 млрд грн.

Експерти: результат є, але цифри ще не означають перемогу над корупцією

Реакція міжнародного антикорупційного середовища на новий звіт загалом позитивна. Антикорупційна ініціатива ЄС відзначила стабільну динаміку розслідувань, судових справ та вироків НАБУ і САП.

Проте незалежні оцінки радять уникати надмірного оптимізму. Перший зовнішній незалежний аудит НАБУ, результати якого були оприлюднені у 2025 році, визначив діяльність Бюро загалом як помірно ефективну. Виявлення та розслідування високопосадової корупції і міжнародне співробітництво аудитори оцінили вище, тоді як питання управління, підзвітності, прозорості та міжвідомчої взаємодії залишилися зонами для вдосконалення.

Ширше експертне опитування антикорупційного середовища, проведене Rating Group за підтримки НАЗК наприкінці 2025-го та на початку 2026 року, також демонструє обережність. 41% опитаних фахівців вважали, що рівень корупції суттєво не змінився, 33% бачили його зростання і лише 21% фіксували зниження. Водночас 53% експертів очікували, що за збереження нинішніх тенденцій корупція в майбутньому може зменшуватися.

Це важливе розмежування: ефективність НАБУ і САП та загальний рівень корупції у державі не є тотожними показниками. Сильний антикорупційний орган може розкривати дедалі більше злочинів саме в той момент, коли сама корупція залишається масштабною.

Що заважає доводити справи до фіналу

Мабуть, найважливіша частина звіту починається там, де закінчуються красиві цифри.

НАБУ прямо називає кілька системних перешкод. Серед них відсутність незалежної експертної установи, залежність у проведенні окремих технічних заходів, процесуальні прогалини, які дозволяють затягувати провадження до спливу строків давності, недостатній ресурс детективів і аналітиків та складнощі з екстрадицією фігурантів.

САП окремо наполягає на необхідності права самостійно реєструвати провадження щодо народних депутатів та створювати спільні слідчі групи з іноземними партнерами. У матеріалах брифінгу також порушено питання змін до КПК, які можуть дозволяти закривати резонансні провадження на формальних процесуальних підставах.

Саме тут звіт НАБУ і САП із статистичного документа перетворюється на певну дорожню карту.

Антикорупційна система вже навчилася діставатися до посад, які ще десять років тому здавалися фактично недоторканними. Наступне випробування складніше: зробити так, щоб між гучною підозрою і остаточним вироком не лежали роки процесуальних маневрів, сплив строків або втеча фігуранта за кордон.

Тому головний висновок першого півріччя 2026 року можна сформулювати так: НАБУ і САП демонструють вимірюваний результат, але остаточна ефективність антикорупційної системи залежить уже не тільки від детектива і прокурора. Вона залежить від КПК, експертиз, судової практики, міжнародної співпраці та здатності держави не створювати для топкорупції аварійні виходи з кримінального процесу.

Андрій Іванчук для «Вісник КПК»


Офіційно додаток.

Відбулаася пряма трансляція брифінгу НАБУ і САП – звіт за 1 півріччя

Директор НАБУ, Максим Кривонос

Шановні друзі, колеги, партнери!

Перше півріччя 2026 року ще більше прибрало напівтони між чорним та білим, між добром та злом. І в такій системі координат сила слова, сила правильної дефініції стає ще більш вагомою. Наприклад, про Україну звикли говорити як про країну з корупцією. Насправді Україна - це країна, яка з корупцією бореться. І бореться успішно. Різниця між цими двома твердженнями принципова, і саме її нам щоразу доводиться пояснювати. І доводити щоденною кропіткою роботою.

У державах, де корупція справді безкарна, ви ніколи не прочитаєте про викриття міністра, народного депутата чи керівника державної компанії. Там просто немає кому ці відкриття здійснювати. Тому гучна справа свідчить радше про здоров'я системи, ніж про її хворобу.

За період з минулого літа ми довели це не словом, а ділом. Антикорупційні органи витримали найсерйозніше випробування у своїй історії й не зупинилися: ми продовжили розслідування у стратегічних галузях економіки та оборони, довели до суду справи найвищого рівня складності, повернули державі кошти, частина з яких сьогодні працює на Сили оборони.

Найважливіше, що нам вдалося зберегти - довіру. Минулого літа українське суспільство вийшло на вулиці й показало, що вважає незалежність антикорупційних інституцій частиною власного договору з державою.

Бачать та оцінюють нашу роботу за результатом і наші міжнародні партнери. Адже Європейський Союз - це не лише спільний ринок і спільні правила. Це екосистема, у якій держави тримають одна одну в тонусі: коли поруч є з ким звіряти камертон, старається кожен. Україна хоче стати повноцінним учасником цієї екосистеми. Нам є чого вчитися у партнерів, і нам уже є чим із ними поділитися.

Дякую кожному, хто був поруч: команді Бюро, колегам із САП, громадянському суспільству, журналістам і нашим міжнародним партнерам.

Далі буде.

 

ОЛЕКСАНДР КЛИМЕНКО
Керівник САП

Насамперед хочу подякувати колективам САП і НАБУ за роботу протягом цих шести місяців. Нам є чим пишатися: посада, статус чи політичний вплив більше не захищають від відповідальності за корупцію.

За перше півріччя 2026 року НАБУ і САП повідомили про підозру 107 особам, направили до суду 56 обвинувальних актів стосовно 106 осіб. За участю прокурорів САП суди ухвалили 55 обвинувальних вироків стосовно 76 осіб.

Серед ключових результатів — подальше розслідування операції «Мідас» щодо високорівневої злочинної організації в енергетичній сфері та легалізації незаконно отриманих коштів.

У справі резиденції «Династія» підозри отримали колишній керівник Офісу Президента, колишній віцепрем'єр-міністр та інші учасники схеми. Стосовно колишнього Голови Верховного Суду — обвинувальний вирок і реальне позбавлення волі, а також нові підозри отримали чинні судді Верховного Суду. У сфері оборони завершено розслідування закупівель безпілотних систем і засобів РЕБ за завищеними цінами.

Тривала й робота з цивільної конфіскації: за перше півріччя 2026 року подано 23 позови на загальну суму понад 120 млн грн.

Загальний економічний ефект роботи НАБУ і САП перевищив 21,8 млрд грн (майже 545 млн дол. США). На потреби Сил оборони передано понад 3,1 млрд грн, отриманих у межах кримінальних проваджень, угод, стягнень застав та інших процесуальних механізмів.

Водночас під час розслідування справ ми продовжуємо стикатися із системними проблемами, які ускладнюють нашу роботу.

Необхідні незалежна експертна установа, захищена від тиску фігурантів, скасування змін до КПК, що дозволяють закривати справи на формальних підставах, і екстрадиція, за якої виїзд за кордон не рятує від відповідальності. САП має отримати право самостійно реєструвати провадження стосовно нардепів і створювати спільні слідчі групи з іноземними партнерами.

Ми продовжимо робити свою частину роботи професійно і незалежно. Дякую суспільству та міжнародним партнерам за підтримку антикорупційних інституцій.

Особлива вдячність Силам оборони України, завдяки яким ми маємо можливість продовжувати цю роботу.

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Свобода слова чи втручання в правосуддя: як змінюється баланс і чому це важливо

Українська судова система дедалі частіше апелює до поняття “втручання в діяльність суду”. Це поняття звучить переконливо, особливо в умовах реальних загроз - від фізичних нападів на суддів до спроб політичного впливу. Нові законодавчі ініціативи Вищої ради правосуддя щодо посилення відповідальності за втручання в діяльність суддів з’явилися не на порожньому місці. Вони прямо пов’язані з реальними, жорсткими і навіть шокуючими випадками фізичного насильства. Зокрема ЗМІ широко повідомляли про напад 13 березня 2026 року в Дніпрі на суддю Індустріального районного суду Людмилу Слюсар, який став резонансним сигналом для всієї системи. ВРП справедливо наголошує: без фізичної безпеки судді не може бути незалежного правосуддя. Але разом із цим держава пропонує розширити і саме поняття “втручання”, і тут починається значно складніша розмова . Вісник КПК розбирався із нюансами та прихованими ризиками для свободи слова в Україні у зв’язку з новими «захисними» ініціативами судових органів. ...

Ілюзія контролю: чому за неправдиві декларації в Україні майже не карають

Вісник КПК розбирався у нюансах декларування чиновниками статків та проблемами відповідальності за невідповідність декларацій та фактичного рівня життя Українське антикорупційне законодавство формально виглядає жорстким. За подання недостовірних даних у декларації передбачена і адміністративна, і кримінальна, і дисциплінарна відповідальність. Стаття 366-2 КК України прямо говорить про штрафи, обмеження або навіть позбавлення волі, якщо розбіжності у декларації сягають значних сум. Є реєстр корупціонерів, є механізми перевірки, є навіть можливість «виправитися» через пояснення до НАЗК. Але вся ця конструкція має одну фундаментальну проблему: вона побудована навколо формального порогу і покарання, а не навколо невідворотності та системного виявлення незаконного збагачення. Бо коли ключовим ризиком для чиновника стає штраф або умовне покарання, система перетворюється на гру з цифрами, а не на боротьбу з корупцією. Українська модель: покарання є, стримування - ні Сьогодні українськ...

Легалізація впливу: Чи стане закон про лобіювання запобіжником від політичної корупції та «рішалова»?

  На початок травня 2026 року Україна підійшла до вирішального етапу впровадження  Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки . Одним із найбільш дискусійних пунктів цього документа є фіналізація законодавства про лобіювання. Спроба вивести взаємодію бізнесу та влади з «тіні» викликає запеклі суперечки: чи зможе цей інструмент захистити державні інтереси, чи, навпаки, стане легальною ширмою для просування монопольних привілеїв? «Вісник КПК» розбирався у питанні Суть реформи: Від кулуарів до Реєстру прозорості Основна мета закону - заміна неформальних домовленостей на прозорий ринок послуг із представництва інтересів. При чому, Україна відмовляється від більшості прийомів моделі США . Ключовим інструментом має стати  Реєстр прозорості , де кожен лобіст зобов’язаний фіксувати: Хто є кінцевим бенефіціаром (замовником) впливу. Який саме законопроєкт чи рішення є об’єктом інтересу. Обсяг фінансування, спрямований на просування ініціативи. Іннов...