Вісник КПК

  Адвокатський «прайс» на правосуддя: Про хабарників серед чиновників, депутатів, правоохоронців та керівників державних підприємств пишуть регулярно. Значно рідше в окрему картину складають кримінальні провадження, у яких фігурують адвокати, хоча саме вони мають бути професійним щитом і останнім порятунком людини від свавілля, а не продавцями міфічних «зв’язків», посередниками у передачі грошей чи авторами схем із маскування хабарів під гонорари. Одразу наголосимо : тисячі українських адвокатів чесно виконують свою роботу, професійно та винахідливо, але без порушень закону, захищають військових, потерпілих, підприємців і звичайних громадян. Нерідко, при цьому, протистоячи значно потужнішій державній машині. Саме тому описані нижче випадки аж ніяк не повинні кидати тінь на всю професію. Навпаки, вони показують, наскільки небезпечними є ситуації, коли адвокатський статус використовується не для захисту права чи викриття махінацій правоохоронців, а для торгівлі обіцянками «виріши...

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) у співпраці з ОБСЄ розробило та оприлюднило практичний гайд «Повідомлення про корупцію». Про це повідомляє видання «Кримінальний огляд». Головна мета посібника - очистити інформаційне поле від суб'єктивного шуму та надати громадянам чіткий алгоритм дій, оскільки через брак правових знань значна частина повідомлень про правопорушення не доходить до стадії кримінального провадження.  Згідно з наведеною правовою статистикою, від 18,6% до 69,9% громадян мають труднощі з диференціацією кримінальних корупційних схем від інших видів правопорушень. Попри те, що у 2025 році було зафіксовано понад 29 тисяч кримінальних корупційних проваджень, чимало звернень нівелюються безпосередньо на етапі подачі через некоректну фіксацію та оформлення фактів. Процесуальний статус: Викривач vs Заявник Нове роз’яснення чітко розмежовує юридичний статус особи, яка повідомляє про правопорушення, від чого безпосередньо залежить рівень її правов...

  Вітаємо коаліцію громадянського суспільства з перемогою на виборах до Ради громадського контролю (РГК) при НАБУ. Цей кейс - не просто черговий виборчий процес. Це демонстрація того, що українське суспільство вже зараз здатне будувати інституції контролю, яких не мають багато «стабільних» демократій світу. Адже потужна фахова громадська ланка контрою за діяльністю НАБУ- це симул працювати ефективніше і прозоріше. Як зауважив відомий блогер-антикорупціонер Артем Біденко , поки ми святкуємо, варто розібратися з феноменом, який роками висить над Україною важким тавром - Індексом сприйняття корупції (CPI) . «Вісник КПК» долучився до аналізу цієї теми. CPI: Рейтинг «чистих» гаманців, а не реальних справ Серед українських експертів існує думка, що CPI, який ставить Україну на рівень країн з хронічними проблемами, є продуктом суб’єктивних оцінок «експертів» та бізнес-еліт. А ще – частиною інформаційно-диверсійної компанії росії проти України в світі. Проте найнебезпечніше - це не м...

  У квітні 2026 року Україна підійшла до чергового рубікону: Кабінет Міністрів розпочав розгляд Антикорупційної стратегії (АКС) на 2026–2030 роки . У документі, що налічує 146 системних проблем, держава намагається остаточно перевести боротьбу з хабарництвом у площину алгоритмів. Проте за фасадом «цифровізації всього» ховаються серйозні конфлікти інтересів та концептуальні прогалини. Вісник КПК розбирався із даним питанням. Інноваційний щит: Що нового пропонує Банкова та НАЗК? Головна новація Стратегії-2030 - це перехід від «полювання на відьом» до превентивного моделювання ризиків . І такий підхід має всі переваги перед старою моделлю, коли було легко вкрасти і неважко відкупитись від відповідальності. Отже, для запобігання корупційним ризикам пропонується: ШІ-моніторинг способу життя: Замість ручної перевірки декларацій пропонується впровадження нейромереж, які в реальному часі зіставлятимуть витрати чиновників із держреєстрами та даними банківськи...

Вісник КПК розбирався у нюансах декларування чиновниками статків та проблемами відповідальності за невідповідність декларацій та фактичного рівня життя Українське антикорупційне законодавство формально виглядає жорстким. За подання недостовірних даних у декларації передбачена і адміністративна, і кримінальна, і дисциплінарна відповідальність. Стаття 366-2 КК України прямо говорить про штрафи, обмеження або навіть позбавлення волі, якщо розбіжності у декларації сягають значних сум. Є реєстр корупціонерів, є механізми перевірки, є навіть можливість «виправитися» через пояснення до НАЗК. Але вся ця конструкція має одну фундаментальну проблему: вона побудована навколо формального порогу і покарання, а не навколо невідворотності та системного виявлення незаконного збагачення. Бо коли ключовим ризиком для чиновника стає штраф або умовне покарання, система перетворюється на гру з цифрами, а не на боротьбу з корупцією. Українська модель: покарання є, стримування - ні Сьогодні українськ...