К основному контенту

Як повідомити про корупційний злочин: НАЗК та ОБСЄ підготували практичну інструкцію

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) у співпраці з ОБСЄ розробило та оприлюднило практичний гайд «Повідомлення про корупцію». Про це повідомляє видання «Кримінальний огляд». Головна мета посібника - очистити інформаційне поле від суб'єктивного шуму та надати громадянам чіткий алгоритм дій, оскільки через брак правових знань значна частина повідомлень про правопорушення не доходить до стадії кримінального провадження. 

Згідно з наведеною правовою статистикою, від 18,6% до 69,9% громадян мають труднощі з диференціацією кримінальних корупційних схем від інших видів правопорушень. Попри те, що у 2025 році було зафіксовано понад 29 тисяч кримінальних корупційних проваджень, чимало звернень нівелюються безпосередньо на етапі подачі через некоректну фіксацію та оформлення фактів.

Процесуальний статус: Викривач vs Заявник

Нове роз’яснення чітко розмежовує юридичний статус особи, яка повідомляє про правопорушення, від чого безпосередньо залежить рівень її правового захисту та преференцій:

Викривач (Інсайдер): Фізична особа, якій факти корупційних дій стали відомі у зв'язку з її професійною, службовою, господарською діяльністю або під час навчання.

Правові гарантії: Отримує комплексний захист трудових прав (заборона на звільнення чи зміну умов праці), безоплатну правову та психологічну допомогу, а також законодавчо закріплене право на 10-відсоткову винагороду від суми неправомірної вигоди або розміру заподіяних збитків (у межах великих розмірів кримінальних злочинів).

Обмеження: Дані, отримані виключно з відкритих джерел, не дозволяють претендувати на статус викривача.

Заявник: Будь-яка фізична або юридична особа (зокрема, громадська організація), яка зафіксувала ознаки корупції із зовнішніх джерел (наприклад, виявила невідповідність способу життя посадовця його офіційним доходам). Заявник ініціює початок розслідування, проте не наділяється розширеними гарантіями інсайдера.

Чітка підслідність: куди скеровувати матеріали?

Для уникнення бюрократичних затримок гайд деталізує компетенцію державних органів залежно від суб'єкта та масштабів правопорушення:

1. НАБУ

Спеціалізується на топкорупції (посадовці категорії «А», народні депутати, судді, міністри). Критерії підслідності за матеріальними збитками або розміром вигоди станом на 2026 рік становлять:

  • Розмір неправомірної вигоди - від 1,6 млн грн (понад 500 прожиткових мінімумів).
  • Завдані збитки - від 16,6 млн грн (понад 5000 ПМ).

2. ДБР

Уповноважене розслідувати правопорушення, вчинені працівниками НАБУ, САП, суддями ВАКС, військовослужбовцями та представниками інших правоохоронних структур, якщо справа не підлягає юрисдикції НАБУ.

3. Національна поліція України

Розглядає заяви щодо побутових, посадових та середніх корупційних проявів, які за своїми масштабами або суб'єктним складом не підпадають під юрисдикцію НАБУ чи ДБР.

4. НАЗК

Здійснює превентивні функції та фінансовий моніторинг. Агентство не наділене функціями слідства, проте розглядає повідомлення про:

  • Недостовірне декларування;
  • Наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів;
  • Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків та дотримання правил етики.

Алгоритм повної перевірки декларацій НАЗК у 2026 році

При скеруванні інформації щодо статків суб'єктів декларування слід враховувати актуальні нормативні ліміти та часові межі перевірок:

  • Ретроспективний ліміт: У 2026 році повній перевірці підлягають виключно звітні кампанії за 2024 та 2025 роки (що зумовлено строками давності притягнення до відповідальності).
  • Мінімальний поріг: Провадження відкривається у разі виявлення розбіжностей, що перевищують 150 прожиткових мінімумів (ПМ).

Сітка юридичної відповідальності за недостовірне декларування (база 2025 року)

Обсяг недостовірних даних (у ПМ)

Грошовий еквівалент (грн)

Вид відповідальності та кваліфікація

Від 150 до 750 ПМ

від 499,2 тис. до 2,496 млн

Адміністративна (ст. 172-6 КУпАП)

Від 750 до 2500 ПМ

від 2,496 млн до 8,320 млн

Кримінальна (ч. 1 ст. 366-2 ККУ)

Понад 2500 ПМ

понад 8,320 млн

Кримінальна з посиленою санкцією (ч. 2 ст. 366-2 ККУ)

Понад 3000 ПМ

понад 9,984 млн

Незаконне збагачення (ст. 368-5 ККУ) — підслідність НАБУ/ДБР

Інструмент цивільної конфіскації: Якщо НАЗК у межах Моніторингу способу життя виявляє активи, необґрунтовано оформлені на третіх осіб (родичів, пов'язаних осіб), а сума розбіжностей з легальними доходами становить від 1,505 млн грн до 9,984 млн грн, ВАКС уповноважений здійснити стягнення цих активів у дохід держави за правилами цивільного судочинства, без обов’язкового ухвалення обвинувального вироку в кримінальному провадженні.

Стандартизація заяви: 5 базових вимог до контенту

Щоб повідомлення набуло статусу офіційного документа та не було відхилене на етапі первинного розгляду, воно має містити конкретні верифіковані дані, а не загальні оціночні судження. Документ повинен чітко реферувати до таких параметрів:

1.    Об'єкт правопорушення: Опис суті протиправного механізму чи корупційної схеми.

2.    Суб'єкт правопорушення: Точні анкетні дані (ПІБ) та посада особи.

3.    Локалізація: Конкретна державна установа чи підприємство, де зафіксовано інцидент.

4.    Хронологія: Час або чіткий період здійснення протиправних дій.

5.    Доказова база: Посилання на конкретні документи, номери тендерних процедур, ідентифікатори майна чи відомості про свідків.

Гайд наголошує: викривач не повинен самостійно здійснювати оперативно-розшукові заходи чи кваліфікувати дії за статтями ККУ. Проте надані первинні матеріали мають бути отримані виключно в правовий спосіб, оскільки докази, здобуті з порушенням закону, будуть визнані судом недопустимими.

Подати належно оформлене повідомлення можна відкрито або на умовах анонімності через захищені канали Єдиного порталу повідомлень викривачів. Водночас анонімні заяви без наявності конкретних фактичних даних, які підлягають перевірці, розгляду не підлягають.

Марія Веселовська для «Вісник КПК»

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Свобода слова чи втручання в правосуддя: як змінюється баланс і чому це важливо

Українська судова система дедалі частіше апелює до поняття “втручання в діяльність суду”. Це поняття звучить переконливо, особливо в умовах реальних загроз - від фізичних нападів на суддів до спроб політичного впливу. Нові законодавчі ініціативи Вищої ради правосуддя щодо посилення відповідальності за втручання в діяльність суддів з’явилися не на порожньому місці. Вони прямо пов’язані з реальними, жорсткими і навіть шокуючими випадками фізичного насильства. Зокрема ЗМІ широко повідомляли про напад 13 березня 2026 року в Дніпрі на суддю Індустріального районного суду Людмилу Слюсар, який став резонансним сигналом для всієї системи. ВРП справедливо наголошує: без фізичної безпеки судді не може бути незалежного правосуддя. Але разом із цим держава пропонує розширити і саме поняття “втручання”, і тут починається значно складніша розмова . Вісник КПК розбирався із нюансами та прихованими ризиками для свободи слова в Україні у зв’язку з новими «захисними» ініціативами судових органів. ...

Ілюзія контролю: чому за неправдиві декларації в Україні майже не карають

Вісник КПК розбирався у нюансах декларування чиновниками статків та проблемами відповідальності за невідповідність декларацій та фактичного рівня життя Українське антикорупційне законодавство формально виглядає жорстким. За подання недостовірних даних у декларації передбачена і адміністративна, і кримінальна, і дисциплінарна відповідальність. Стаття 366-2 КК України прямо говорить про штрафи, обмеження або навіть позбавлення волі, якщо розбіжності у декларації сягають значних сум. Є реєстр корупціонерів, є механізми перевірки, є навіть можливість «виправитися» через пояснення до НАЗК. Але вся ця конструкція має одну фундаментальну проблему: вона побудована навколо формального порогу і покарання, а не навколо невідворотності та системного виявлення незаконного збагачення. Бо коли ключовим ризиком для чиновника стає штраф або умовне покарання, система перетворюється на гру з цифрами, а не на боротьбу з корупцією. Українська модель: покарання є, стримування - ні Сьогодні українськ...

Легалізація впливу: Чи стане закон про лобіювання запобіжником від політичної корупції та «рішалова»?

  На початок травня 2026 року Україна підійшла до вирішального етапу впровадження  Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки . Одним із найбільш дискусійних пунктів цього документа є фіналізація законодавства про лобіювання. Спроба вивести взаємодію бізнесу та влади з «тіні» викликає запеклі суперечки: чи зможе цей інструмент захистити державні інтереси, чи, навпаки, стане легальною ширмою для просування монопольних привілеїв? «Вісник КПК» розбирався у питанні Суть реформи: Від кулуарів до Реєстру прозорості Основна мета закону - заміна неформальних домовленостей на прозорий ринок послуг із представництва інтересів. При чому, Україна відмовляється від більшості прийомів моделі США . Ключовим інструментом має стати  Реєстр прозорості , де кожен лобіст зобов’язаний фіксувати: Хто є кінцевим бенефіціаром (замовником) впливу. Який саме законопроєкт чи рішення є об’єктом інтересу. Обсяг фінансування, спрямований на просування ініціативи. Іннов...