Легалізація впливу: Чи стане закон про лобіювання запобіжником від політичної корупції та «рішалова»?

 

На початок травня 2026 року Україна підійшла до вирішального етапу впровадження Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки. Одним із найбільш дискусійних пунктів цього документа є фіналізація законодавства про лобіювання. Спроба вивести взаємодію бізнесу та влади з «тіні» викликає запеклі суперечки: чи зможе цей інструмент захистити державні інтереси, чи, навпаки, стане легальною ширмою для просування монопольних привілеїв?

«Вісник КПК» розбирався у питанні

Суть реформи: Від кулуарів до Реєстру прозорості

Основна мета закону - заміна неформальних домовленостей на прозорий ринок послуг із представництва інтересів. При чому, Україна відмовляється від більшості прийомів моделі США. Ключовим інструментом має стати Реєстр прозорості, де кожен лобіст зобов’язаний фіксувати:

• Хто є кінцевим бенефіціаром (замовником) впливу.
• Який саме законопроєкт чи рішення є об’єктом інтересу.
• Обсяг фінансування, спрямований на просування ініціативи.

Інноваційність підходу полягає у цифровізації процесу: звітування має відбуватися в режимі реального часу через інтегровані державні системи, що теоретично дозволяє суспільству бачити «авторство» кожної лобістської правки в законах.

Точки конфлікту: Чому немає єдиної думки?

Попри прогресивність ідеї, експертне середовище та лідери думок виділяють кілька критичних ризиків:

1. Ризик монополізації ринку впливу

Існує небезпека, що складні процедури звітності та високі вимоги до реєстрації стануть бар’єром для малого та середнього бізнесу.

«Ми ризикуємо отримати ситуацію, де право на легальний вплив матимуть лише великі промислові групи з потужними юридичними департаментами. Це не боротьба з корупцією, а її цементування через обмеження конкуренції на рівні ідей», - зазначають представники профільних бізнес-асоціацій.

2. Проблема «револьверних дверей»

Один із найгостріших моментів - так званий «період охолодження». Це заборона колишнім високопосадовцям ставати лобістами протягом певного часу після звільнення (пропонується термін від 1 до 3 років). Без жорсткого дотримання цієї норми закон перетвориться на інструмент торгівлі зв’язками, набутими на державній службі.

3. Громадський сектор проти професійних лобістів

Дискусія навколо того, чи вважати адвокаційну діяльність громадських організацій лобізмом, залишається відкритою. Експерти побоюються, що під виглядом «боротьби за прозорість» держава може отримати інструмент тиску на незалежний сектор. 

Як зробити закон дієвим: Аналітичні пропозиції від громадськості

Для того, щоб закон про лобіювання працював на захист національних інтересів, а не на інтереси вузьких груп, він має бути доповнений наступними механізмами. Зокрема, юристи-експерти з КПК зазначають наступні моменти:

1.    Наскрізна ідентифікація в законотворчості: У пояснювальній записці до кожного законопроєкту має бути розділ про участь лобістів. Якщо правка була ініційована суб’єктом лобіювання, це має бути відображено в порівняльній таблиці.

2.    Запровадження «Етичного кодексу лобіста»: Не просто реєстрація, а підписання зобов’язання про дотримання стандартів доброчесності, порушення яких веде до довічного виключення з реєстру.

3.    Публічність зустрічей: Обов’язкова публікація графіків зустрічей посадовців категорій «А» та «Б» із представниками груп інтересів.

Закон про лобіювання в Україні у 2026 році - це спроба впровадити цивілізовані правила там, де десятиліттями панував хаос. Проте успіх реформи залежатиме не від самого факту існування реєстру, а від неминучості відповідальності за приховування реальних замовників.

Якщо держава зможе забезпечити рівний доступ до механізмів впливу для всіх суб'єктів - від фермера до металургійного гіганта - ми отримаємо дієву систему стримувань і противаг. В іншому випадку лобізм просто стане новою назвою для старої системної корупції.

Лобізм як стратегічне державне будівництво: Від «схем» до публічного обґрунтування

У сучасній дискусії про закон про лобіювання бракує одного критичного елемента - зобов’язання доводити суспільну користь. Зараз закон розглядається лише як технічний реєстр: хто, кому і скільки. Але щоб лобізм справді став інструментом розвитку, а не корозії держави, ми маємо запровадити норму «Публічного стратегічного обґрунтування».

Суть пропозиції: Лобізм через призму довгострокової вигоди

Замість того, щоб просто вказувати замовника, лобіст має пройти через процедуру відкритого захисту своєї ініціативи. Це включає три обов'язкові блоки прозорості:

1. Етичний та фінансовий аудит бенефіціара

Суспільство має бачити не лише назву компанії, а й реального власника, який стоїть за ініціативою. Будь-яка спроба приховати кінцевого вигодонабувача через офшорні ланцюжки має автоматично анулювати право на лобістську діяльність.

2. Публічний захист «Суспільної вартості» (Public Value Defense)

Це ключова новація. Лобіст зобов'язаний публічно пояснити:

• Чому ця зміна важлива для галузі в цілому, а не лише для його клієнта.
• Як це вплине на економіку України в перспективі 5–10 років (довгострокова вигода).
• Які існують ризики для інших секторів ринку та як вони будуть компенсовані.

3. Екологічність та збалансованість інтересів

Закон має вимагати від лобіста аналізу «відсутності перекосів». Якщо пропозиція створює преференції для одного гравця, але «тягне вниз» суміжні галузі або шкодить екології/соціальній стабільності - така ініціатива має маркуватися як токсична ще на етапі обговорення.

Чому це вигідно Україні?

Запровадження такої «чесної моделі» лобізму вирішує три фундаментальні проблеми:

• Усунення «інформаційного шуму»: Коли кожен лобіст змушений публікувати глибоку аналітику, стає очевидним, де реальний державний інтерес, а де - спроба приховати монопольну змову під виглядом «розвитку ринку».
• Захист від короткозорих рішень: Часто лобісти тиснуть на швидкі вигоди (наприклад, податкові пільги тут і зараз), які в довгостроковій перспективі руйнують бюджет. Нова норма змушує грати «в довгу».
• Пряма громадянська участь: Публічне обґрунтування дає можливість експертним спільнотам та громадськості вступати в предметну дискусію. Це вже не «перешіптування в кулуарах», а інтелектуальна дуель за майбутнє країни.

Висновок: Лобізм як «Відкритий код»

Запропонована норма перетворює лобіювання на частину «відкритого коду» державного управління. Коли бенефіціар відомий, цілі зрозумілі, а наслідки прораховані на роки вперед - корупція втрачає своє головне середовище існування: непрозорість.

Це шлях до створення економіки, де виграє не той, хто ближче до кабінету, а той, чия пропозиція забезпечує найбільший резонанс із загальнодержавними цілями. Тільки така модель лобізму може бути визнана екологічною, чесною та по-справжньому європейською.

Прогноз на травень-червень 2026: Очікується активізація обговорень щодо розширення повноважень НАЗК у частині перевірки фінансових звітів лобістських структур, що стане справжнім «тестом на щирість» для українського політикуму.

Андрій Колісник, для «Вісник КПК»