К основному контенту

Вісник КПК: старт діяльності та огляд резонансних антикорупційних розслідувань в Україні листопад-грудень 2025

 

Команда «Вісника КПК» розпочинає інформаційну роботу та відкриває перший цикл оглядів антикорупційних сюжетів. Наше ЗМІ - це своєрідний дайджест найбільших важливих подій і новин антикорупційної тематики.

Ми плануємо знайомити читачів із найгучнішими розслідуваннями наших колег-журналістів, аналітиками фактів та системними проблемами державного управління. Ми використовуємо інформацію лише з серйозних викривальних джерел та ЗМІ, які працюють за високими стандартами викривальної антикорупційної журналістики.

Позиція «Вісника КПК» може не співпадати з думкою чи висновками наших колег-викривачів.

У сьогоднішньому випуску - ключові матеріали Bihus.Inf останнього часу, які демонструють масштаб і різноманітність корупційних ризиків у силових структурах, парламенті та державних енергокомпаніях.

1. Квартири, родина в РФ і ризики для державної безпеки: кейс заступника керівника кіберполіції Криволапова

Журналісти встановили, що заступник начальника Департаменту кіберполіції Володимир Криволапов мешкає у квартирі в дорогому ЖК «Французький квартал», якою володіє його брат - громадянин Росії. Ще одну квартиру поруч купила мати Криволапова. Обидва об’єкти не відповідають офіційним доходам родини. Про це йдеться у розслідуванні на ютюб-каналі
BIHUS Info: 

Факти, встановлені журналістами:

• брат Сергій Криволапов живе в Іркутській області, має російський паспорт та ідентифікаційний номер;

• саме він є власником квартири площею 140 м², ринкова ціна якої близько 23 млн грн;

• мати правоохоронця у 2020 році купила ще одну квартиру понад 100 м² в тому ж ЖК;

• попри наявність дорогого житла в Україні, батьки Криволапова залишилися проживати на тимчасово окупованій території разом із батьком, який відкрито підтримує «СВО» у соцмережах.

Ключова проблема:

Контакти родини з територією РФ та володіння нерухомістю російськими громадянами створюють суттєві ризики для сфери кібербезпеки, яку координує сам Криволапов.

2. САП хоче конфіскувати «люксовий автопарк» нардепа Литвиненка.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала позов до ВАКС про визнання необґрунтованими активів, якими користувався народний депутат від «Слуги народу» Сергій Литвиненко. Детальніше про це в сюжеті на ютюб-каналі BIHUS Info:

Що встановлено:

• у 2020–2021 роках три дорогі автомобілі – Toyota Land Cruiser 200, BMW 730LD і BMW X5 – були придбані через сторонніх осіб, пов’язаних із депутатом;

• загальна вартість автівок – понад 8,6 млн грн;

• у декларації нардеп вказував право користування авто, проте власниками були його помічники або компанія, пов’язана з помічниками;

• пояснення про «бджолярство», «сімейні заощадження» та інші джерела доходу виглядають недостовірними.

Правові наслідки:

САП вважає транспортні засоби необґрунтованими активами. У разі задоволення позову з Литвиненка буде стягнено 8,6 млн грн у дохід держави.

3. «Європейський тур» нардепа Камельчука під час заборони виїзду для посадовців.

Депутат Юрій Камельчук, всупереч постанові Кабміну, поїхав у Лісабон, Кашкайш та Амстердам разом зі своєю супутницею. Журналісти ідентифікували всі локації за сторіс у соцмережах

Що відомо:

• спочатку Камельчук назвав поїздку «парламентською роботою»;

• пізніше визнав, що це «відпустка»;

• згодом заявив, що подорож була «частково пов’язана зі здоров’ям дружини»;

• нардеп виходив в ефір Радіо Свобода з океанського узбережжя, коментуючи «справу Міндіча».

Подробиці скандальної відпустки в сюжеті на ютюб-каналі BIHUS Info:


Важливий контекст:

Заборона для депутатів залишати країну без офіційного відрядження є чинною з 2023 року. Раніше за подібні порушення мандату позбулися Арістов та Тищенко.

4. «Центренерго» та вугільні схеми: аванси на сотні мільйонів і відсутність постачання.

Один із наймасштабніших кейсів останніх місяців: ПАТ «Центренерго» видало приватній фірмі «Теплосфера ЮА» 132 млн грн авансу за постачання вугілля, яке так і не було доставлене у повному обсязі. Детальніше про це в сюжеті на ютюб-каналі BIHUS Info: https://bihus.info/czentrenergo-zlylo-firmi-prokladczi-ponad-130-mln-za-vugillya-dlya-tes-yake-tak-i-ne-pryyihalo/

Встановлені проблеми:

• аванс був необов’язковим і не мав фінансових гарантій;

• «Теплосфера ЮА» поставила лише 1,5 тис. тонн із 33,5 тис.;

• більшу частину отриманих коштів компанія не повернула;

• суд з’ясував, що фірма закуповувала вугілля у державних шахт, хоча «Центренерго» стверджувало, що їхні запаси були відсутні;

• відсутність комерційної логіки свідчить про навмисне привласнення авансу.

Суддя направив окрему ухвалу до Кабміну з вимогою переглянути підходи до закупівлі вугілля та мінімізувати корупційні ризики.

5. Новий кейс: теща начальника київської кіберполіції раптово почала скуповувати нерухомість.

У продовження теми кіберполіції журналісти виявили, що теща начальника київського управління В’ячеслава Куліуша відразу після його розлучення купила салон краси для доньки та почала будівництво маєтку під Одесою.

Проблемні моменти:

• вартість землі в котеджному містечку – щонайменше 8 млн грн;

• такі витрати не корелюють із офіційними доходами родини;

• раптові фінансові операції збігаються в часі з особистими змінами в житті посадовця;

Матеріал підкреслює системність корупційних ризиків у структурі кіберполіції.

Висновки «Вісника КПК»

Аналітика кейсів колег із Bihus.Info демонструє одразу кілька системних проблем:

• непрозоре походження майна посадовців;

• зловживання службовими повноваженнями та депутатськими статусами;

• багаторічні корупційні схеми в енергетиці;

• безпекові ризики через зв’язки родин правоохоронців з РФ;

У майбутніх випусках ми продовжимо розбирати найрезонансніші розслідування та відстежувати реакцію правоохоронних органів.

Світлана Божко за матеріалами ЗМІ

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Свобода слова чи втручання в правосуддя: як змінюється баланс і чому це важливо

Українська судова система дедалі частіше апелює до поняття “втручання в діяльність суду”. Це поняття звучить переконливо, особливо в умовах реальних загроз - від фізичних нападів на суддів до спроб політичного впливу. Нові законодавчі ініціативи Вищої ради правосуддя щодо посилення відповідальності за втручання в діяльність суддів з’явилися не на порожньому місці. Вони прямо пов’язані з реальними, жорсткими і навіть шокуючими випадками фізичного насильства. Зокрема ЗМІ широко повідомляли про напад 13 березня 2026 року в Дніпрі на суддю Індустріального районного суду Людмилу Слюсар, який став резонансним сигналом для всієї системи. ВРП справедливо наголошує: без фізичної безпеки судді не може бути незалежного правосуддя. Але разом із цим держава пропонує розширити і саме поняття “втручання”, і тут починається значно складніша розмова . Вісник КПК розбирався із нюансами та прихованими ризиками для свободи слова в Україні у зв’язку з новими «захисними» ініціативами судових органів. ...

Ілюзія контролю: чому за неправдиві декларації в Україні майже не карають

Вісник КПК розбирався у нюансах декларування чиновниками статків та проблемами відповідальності за невідповідність декларацій та фактичного рівня життя Українське антикорупційне законодавство формально виглядає жорстким. За подання недостовірних даних у декларації передбачена і адміністративна, і кримінальна, і дисциплінарна відповідальність. Стаття 366-2 КК України прямо говорить про штрафи, обмеження або навіть позбавлення волі, якщо розбіжності у декларації сягають значних сум. Є реєстр корупціонерів, є механізми перевірки, є навіть можливість «виправитися» через пояснення до НАЗК. Але вся ця конструкція має одну фундаментальну проблему: вона побудована навколо формального порогу і покарання, а не навколо невідворотності та системного виявлення незаконного збагачення. Бо коли ключовим ризиком для чиновника стає штраф або умовне покарання, система перетворюється на гру з цифрами, а не на боротьбу з корупцією. Українська модель: покарання є, стримування - ні Сьогодні українськ...

Підсумки Антикорупційного 2025 року в Україні: Коли розголос і “картон” виявились міцнішими за кулуарне рішалово

  Вісник КПК, онлайн-видання ГО «Комітету з питань корупції», підбив загальні підсумки 2025 року та підготував власну аналітичну версію ключових антикорупційних подій. Це спроба подивитися на рік не через окремі скандали, а як на цілісний процес. Із його кризами, спротивом суспільства, болючими викриттями та ознаками глибокої, вже незворотної трансформації держави. 2025-й у сфері антикорупції запам’ятається не лише новими справами, “плівками”, обшуками й підозрами. Він запам’ятається головним: суспільство показало, що навіть у війні здатне зупинити політичне свавілля, та захистити процесуальну і управлінську незалежність НАБУ і САП. І так, приводів критикувати НАБУ і САП вистачає, інколи навіть із запасом. Але коли хтось вирішив знищити їх через незручність і непідконтрольність, країна відповіла просто. “Ні”. 1.Липнева криза. Спроба “приручити” НАБУ і САП, і відповідь вулиці 22 липня 2025 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №12414, який фактично відкривав Генпрокурору д...