К основному контенту

Що, кого, чому, навіщо: Нардепи-хабарники і не тільки...

Огляд резонансні кримінальних та антикорупційних подій 20–28 грудня 2025 року



Останній тиждень грудня ознаменувався одразу кількома гучними кримінальними та антикорупційними розслідуваннями, які торкнулися чинних народних депутатів, оборонного сектору та місцевої влади. Частина справ уже підтверджена офіційними повідомленнями НАБУ і САП, інші – активно обговорюються в провідних українських і міжнародних медіа з посиланням на джерела у правоохоронних органах.

«Хабарі за голосування». Справа народних депутатів

Як передають колеги з «Української правди» та «Главкома», 27 грудня Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура провели масштабну операцію щодо викриття схеми отримання неправомірної вигоди народними депутатами за голосування у Верховній Раді.

У повідомленні НАБУ йдеться про те, що «учасники організованої групи на системній основі отримували грошові кошти за забезпечення результатів голосувань у парламенті».

Імена офіційно в релізах антикорупційних органів не були оприлюднені, однак, як пишуть колеги з ZN.UA та TSN.ua з посиланням на власні джерела у правоохоронних органах, у матеріалах слідства фігурують такі народні депутати: Юрій Кісєль, Ігор Негулевський, Євген Пивоваров.

За інформацією TSN.ua, йдеться про депутатів, обраних від фракції «Слуга народу», яким інкримінують одержання неправомірної вигоди за конкретні голосування щодо інфраструктурних та економічних рішень.

Окремо колеги з TSN та RFI Українською звертають увагу на те, що на тлі слідчих дій народний депутат Юрій Корявченков (Юзік) залишив територію України, що саме по собі не є підставою для звинувачень, але активно обговорюється в політичних колах.

 $1,3 млн за житло для військових. Завершення розслідування НАБУ

Як повідомляє офіційний сайт НАБУ, 26 грудня було завершено досудове розслідування у справі про одержання $1,3 млн хабаря за сприяння перемозі конкретного забудовника у конкурсі на будівництво житла для військовослужбовців у Києві.

За інформацією НАБУ, фігурантом справи є колишній керівник одного з центральних територіальних управлінь Міністерства оборони України. Його ім’я в офіційних релізах не називається.

Водночас, як пишуть колеги з TSN.ua, схема передбачала поетапну передачу коштів:  $100 тисяч -до початку конкурсу, $400 тисяч - після визначення переможця, решта суми - після початку будівництва

У НАБУ наголошують, що «йдеться про спробу системного втручання у розподіл житла для військових, що є особливо чутливим під час війни».

Один із посередників у справі вже отримав вирок, інші фігуранти перебувають під судовим розглядом.

Луцьк. Хабарі за забудову і місцева влада

Як передають колеги з «Суспільного», «Волинських новин» та «Української правди», наприкінці грудня суд обрав запобіжні заходи у справі про отримання хабаря за сприяння у видачі дозвільних документів на забудову в Луцьку.

За інформацією САП та судових матеріалів, у справі фігурують:

Анатолій Вітів, депутат Волинської обласної ради, Микола Федік, депутат Луцької міської ради

Сума неправомірної вигоди, за даними слідства, становила 30 тисяч доларів США.

Журналісти зазначають, що ця справа вкотре підсвічує хронічну корупційну вразливість містобудівної сфери, особливо в регіонах.

Загальна тенденція: можуть і роблять

Як зазначають оглядачі «Української правди», ZN.UA та RFI, події 20-28 грудня мають спільну рису - перехід антикорупційних органів від «показових» справ до політично чутливих кейсів.

Йдеться не лише про корупцію на місцях чи в держпідприємствах, а про:

  • вплив на парламентські рішення
  • розподіл ресурсів у сфері оборони
  • використання владних повноважень у місцевому самоврядуванні

Підсумок

Останній тиждень 2025 року фактично став лакмусовим папірцем для всієї антикорупційної системи.
Якщо справи щодо народних депутатів за «хабарі за голосування» дійдуть до суду з реальними вироками, це може стати переломним моментом у боротьбі з політичною корупцією.

Водночас суспільство і медіа чітко дають зрозуміти: імена вже названі, і очікування результату лише зростає.

Кирило Войтенко

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Свобода слова чи втручання в правосуддя: як змінюється баланс і чому це важливо

Українська судова система дедалі частіше апелює до поняття “втручання в діяльність суду”. Це поняття звучить переконливо, особливо в умовах реальних загроз - від фізичних нападів на суддів до спроб політичного впливу. Нові законодавчі ініціативи Вищої ради правосуддя щодо посилення відповідальності за втручання в діяльність суддів з’явилися не на порожньому місці. Вони прямо пов’язані з реальними, жорсткими і навіть шокуючими випадками фізичного насильства. Зокрема ЗМІ широко повідомляли про напад 13 березня 2026 року в Дніпрі на суддю Індустріального районного суду Людмилу Слюсар, який став резонансним сигналом для всієї системи. ВРП справедливо наголошує: без фізичної безпеки судді не може бути незалежного правосуддя. Але разом із цим держава пропонує розширити і саме поняття “втручання”, і тут починається значно складніша розмова . Вісник КПК розбирався із нюансами та прихованими ризиками для свободи слова в Україні у зв’язку з новими «захисними» ініціативами судових органів. ...

Ілюзія контролю: чому за неправдиві декларації в Україні майже не карають

Вісник КПК розбирався у нюансах декларування чиновниками статків та проблемами відповідальності за невідповідність декларацій та фактичного рівня життя Українське антикорупційне законодавство формально виглядає жорстким. За подання недостовірних даних у декларації передбачена і адміністративна, і кримінальна, і дисциплінарна відповідальність. Стаття 366-2 КК України прямо говорить про штрафи, обмеження або навіть позбавлення волі, якщо розбіжності у декларації сягають значних сум. Є реєстр корупціонерів, є механізми перевірки, є навіть можливість «виправитися» через пояснення до НАЗК. Але вся ця конструкція має одну фундаментальну проблему: вона побудована навколо формального порогу і покарання, а не навколо невідворотності та системного виявлення незаконного збагачення. Бо коли ключовим ризиком для чиновника стає штраф або умовне покарання, система перетворюється на гру з цифрами, а не на боротьбу з корупцією. Українська модель: покарання є, стримування - ні Сьогодні українськ...

Легалізація впливу: Чи стане закон про лобіювання запобіжником від політичної корупції та «рішалова»?

  На початок травня 2026 року Україна підійшла до вирішального етапу впровадження  Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки . Одним із найбільш дискусійних пунктів цього документа є фіналізація законодавства про лобіювання. Спроба вивести взаємодію бізнесу та влади з «тіні» викликає запеклі суперечки: чи зможе цей інструмент захистити державні інтереси, чи, навпаки, стане легальною ширмою для просування монопольних привілеїв? «Вісник КПК» розбирався у питанні Суть реформи: Від кулуарів до Реєстру прозорості Основна мета закону - заміна неформальних домовленостей на прозорий ринок послуг із представництва інтересів. При чому, Україна відмовляється від більшості прийомів моделі США . Ключовим інструментом має стати  Реєстр прозорості , де кожен лобіст зобов’язаний фіксувати: Хто є кінцевим бенефіціаром (замовником) впливу. Який саме законопроєкт чи рішення є об’єктом інтересу. Обсяг фінансування, спрямований на просування ініціативи. Іннов...