Антикорупційна стратегія 2026–2030: прорив чи імітація змін?

 

У квітні 2026 року Україна підійшла до чергового рубікону: Кабінет Міністрів розпочав розгляд Антикорупційної стратегії (АКС) на 2026–2030 роки. У документі, що налічує 146 системних проблем, держава намагається остаточно перевести боротьбу з хабарництвом у площину алгоритмів. Проте за фасадом «цифровізації всього» ховаються серйозні конфлікти інтересів та концептуальні прогалини. Вісник КПК розбирався із даним питанням.

Інноваційний щит: Що нового пропонує Банкова та НАЗК?

Головна новація Стратегії-2030 - це перехід від «полювання на відьом» до превентивного моделювання ризиків. І такий підхід має всі переваги перед старою моделлю, коли було легко вкрасти і неважко відкупитись від відповідальності.

Отже, для запобігання корупційним ризикам пропонується:

• ШІ-моніторинг способу життя: Замість ручної перевірки декларацій пропонується впровадження нейромереж, які в реальному часі зіставлятимуть витрати чиновників із держреєстрами та даними банківських транзакцій.
• Легалізація лобізму: Вперше стратегія чітко інтегрує закон про лобіювання. Тепер «вирішення питань» у високих кабінетах має фіксуватися в спеціальному реєстрі. Це спроба вивести політичну корупцію в правове поле за зразком США та ЄС. Проте  в цьому законі, та й в усій темі публічного лобізму, багато підводних каменів, і про них ми ще детально поговоримо в окремому матеріалі.
• Блокчейн у «Відновленні»: Усі закупівлі на відбудову інфраструктури мають проходити через наскрізну систему контролю, де кожен цент можна відстежити від виділення з бюджету до закупівлі конкретного мішка цементу.

Плюси та мінуси підходу

Чого катастрофічно не вистачає?

Експертне середовище вказує на те, що АКС ігнорує фундаментальне поняття «Відновлення». Досі немає єдиного закону, який визначає, що саме ми будуємо: копію радянського минулого чи інноваційне майбутнє. Без цього «корупція на бетоні»  залишиться головним викликом.

Також у документі слабко прописаний механізм захисту викривачів у військовий час. Поки діє обмеження на розповсюдження інформації про оборонні закупівлі, викривачі залишаються беззахисними перед репресіями всередині відомств.

Голоси та прогнози: Що кажуть лідери думок

Віктор Павлущик, голова НАЗК:  «Ми будуємо систему, де корупція стає не просто караною, а фізично неможливою. Стратегія 2026–2030 - це перехід від "людського фактора" до "цифрового закону". Ми не просто ловимо корупціонерів, ми забираємо у них інструменти».

Віталій Шабунін (ЦПК):

«Записати 444 результати в документі - це красиво. Але ми вже бачили, як Офіс Президента вміє "приборкувати" антикорупційні органи через кадровий контроль. Без реальної незалежності САП та НАБУ будь-яка стратегія  це лише набір пікселів на екрані».

Аналітики Transparency International Ukraine:

«Нас турбує відсутність оцінки ефективності попередньої стратегії. Ми біжимо в нову п’ятирічку, не розібравшись, чому не спрацювали запобіжники у 2023–2025 роках. Головний ризик - перетворення стратегії на формальний список для донорів».

Прогноз: Резонанс чи регрес?

Найближчі місяці покажуть, чи стане Стратегія-2030 реальним інструментом. Прогноз для «антикорупційного блогу» наступний:

1.    Травень–червень 2026: Очікується запекла битва у Верховній Раді за правки до розділу про лобізм. Бізнес-групи намагатимуться вихолостити норми про прозорість контактів із депутатами.

2.    Осінь 2026: Початок впровадження ШІ-моніторингу спровокує масові «технічні збої» та судові позови від посадовців, чиї витрати не зійдуться з офіційними доходами.

Резюме: АКС виглядає як спроба перетворити державу на «усвідомлений суперкомп'ютер», де корупція - це баг у коді. Але поки ключі від цього комп'ютера знаходяться в руках політичних гравців, ризик «ручного управління» залишається критичним.

Максим Шебутько, для «Вісник КПК»