К основному контенту

“Корупція руйнує довіру до арбітражу”: інтерв’ю Людмили Жураковської активно обговорюють у професійних колах

 


У професійному середовищі юристів, правозахисників, журналістів та експертів активно обговорюють гучне інтерв’ю арбітражної керуючої Людмили Жураковської, яка вперше настільки відкрито заговорила про внутрішні механізми української системи банкрутств, конфлікти інтересів та можливі корупційні схеми у сфері арбітражу. Зокрема, деталі були розкриті у коментарі для ЗМІ біля МІНЮСТУ. А журналісти  з Глобальної мережі викривачів опублікували більш детальне інтерв’ю.

Зокрема, особливого резонансу інтерв’ю набуло на фоні масштабного журналістського розслідування навколо справи №44/184-б про банкрутство ТОВ «Інноваційні технології 2005», де фігурують арбітражний керуючий Олександр Демчан, голова спілки арбітражників Києва Артур Мегеря, Сергій Дяченко, Юрій Кучак та інші пов’язані особи. А також пов’язані корпоративні структури, сумнівні аукціони, дії щодо переоцінки активів, та десятки мільйонів гривень вимог державного АТ «Укрексімбанк», які можуть бути втрачені.

«Вісник КПК» пройшовся по основних тезах інтерв’ю. Повний текст інтерв’ю доступний за посиланням

“Банкрутство в Україні часто стало механізмом перерозподілу активів”

Однією з найжорсткіших тез Жураковської стала критика самої моделі функціонування арбітражної системи.

За словами арбітражної керуючої:

Процедури банкрутства у багатьох випадках давно використовуються не для захисту кредиторів та відновлення справедливості, а як механізм контрольованого перерозподілу активів через пов’язані структури та афілійованих осіб”.

Жураковська прямо говорить про: закритість системи, кругову поруку, багаторічні особисті зв’язки, та ситуацію, коли:

“роками повторюються одні й ті самі прізвища, змінюються лише назви компаній”.

За її словами, саме тому в Україні навколо процедур банкрутства виникла настільки токсична репутація:

Люди давно не вірять, що банкрутство - це про закон і справедливість. У багатьох це асоціюється з дерибаном майна”.

Справа №44/184-б: “Коли я почала ставити незручні питання - почався тиск”

Центральне місце в інтерв’ю займає справа про банкрутство ТОВ «Інноваційні технології 2005».

Саме у цій справі Жураковська виконувала повноваження ліквідатора до свого усунення сумнівним рішенням Північного апеляційного господарського суду (суддя Доманська), після чого справу передали арбітражному керуючому Олександру Демчану.

За словами Жураковської:

Поки справа роками лежала без реальних процесуальних дій - нікого особливо нічого не турбувало. Але щойно я почала проводити фінансовий аналіз та піднімати питання відповідальності конкретних осіб — почались атаки”.

Вона стверджує, що саме після цього проти неї почались дисциплінарні скарги; інформаційні кампанії, та спроби дискредитації через Мін’юст і дисциплінарні механізми.

280 мільйонів “зниклих” активів

Найбільший резонанс викликали заяви Жураковської щодо переоцінки активів підприємства.

За її словами:

Дебіторська заборгованість підприємства була знижена з понад 41,3 мільйона гривень до 367 тисяч гривень. Цінні папери — з понад 272,8 мільйона гривень до приблизно 225 тисяч”.

Саме ці обставини, як пояснює Жураковська, стали підставою для її висновків про “можливі ознаки навмисного доведення підприємства до банкрутства”.

Вона наголошує: “Я не могла закрити очі на такі цифри. Бо йдеться не про технічні помилки, а про активи на сотні мільйонів гривень”.

“Я виступила проти продажу землі за безцінь”

Окремо Жураковська прокоментувала конфлікт навколо продажу земельних активів ТОВ «Інноваційні технології 2005».

«Я наполягала, що сільськогосподарська земля банкрута, яка має величезну ринкову цінність та значення для майбутнього, не може продаватись нижче нормативно-грошової оцінки та за схемами, які створюють переваги для заздалегідь визначених учасників», - розповіла арбітражниця

Саме після цього конфлікт різко загострився. В інтерв’ю Л.Жураковська прямо заявляє:

Коли ти заважаєш продажу активів за безцінь у правильні руки — ти автоматично стаєш проблемою для системи”.

“Замість відповідей по суті - мене намагаються дискредитувати”

Жураковська різко висловилась і щодо скарг арбітражного керуючого Олександра Демчана.

За її словами: “Замість пояснень щодо аукціонів, переоцінки активів та афілійованих зв’язків, ми бачимо нескінченні скарги про начебто не передані печатки, архіви та абсурдні дисциплінарні претензії”.

Вона наголошує, що вся первинна документація давно перебуває у матеріалах судової справи, а позапланова перевірка Міністерства юстиції офіційно не виявила жодних порушень у її діяльності.

Особливе обурення у професійному середовищі, як зазначає Жураковська, викликали окремі претензії, пов’язані з історією про “землю у конверті”.

За її словами: “Рівень деяких звинувачень вже дійшов до відвертого абсурду. Але їхня мета очевидна: не встановлення істини, а створення інформаційного шуму та дискредитація”.

“Арбітражна система потребує очищення”

У фінальній частині інтерв’ю Жураковська прямо заявляє:

Арбітражна система України потребує системного очищення, перезавантаження та реального контролю за конфліктами інтересів”.

На її думку, необхідні:

  • повне перезавантаження дисциплінарної системи, яка нездатна адекватно контролювати арбітражніків. Контроль має перейти виключно до Мін’юсту;
  • прозорі аукціони;
  • контроль за афілійованістю;
  • незалежний моніторинг резонансних процедур банкрутства;
  • та реальна відповідальність за доведення підприємств до банкрутства.

Вона попереджає: “Якщо система не зміниться - довіра до процедур банкрутства  та арбітражної системи загалом, буде втрачена остаточно”.

Чому це інтерв’ю стало настільки важливим

Фактично вперше представник арбітражного середовища настільки відкрито виніс у публічний простір проблеми системи банкрутств зсередини. І тепер мова вже йде не лише про конфлікт між Жураковською та Демчаном або Мегерею.

Йдеться про значно більше, а саме, про питання:

- Чи існує в Україні закрита мережа корупційного впливу в арбітражній сфері;

- Чи використовуються банкрутства для контрольованого перерозподілу активів між своїми

- І головне, чи готова держава нарешті очистити систему, яка роками залишалась у тіні.

Саме тому кейс Жураковської багато експертів вже називають переломним для всієї арбітражної сфери України.

Андрій Борисенко, для Вісник КПК

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Свобода слова чи втручання в правосуддя: як змінюється баланс і чому це важливо

Українська судова система дедалі частіше апелює до поняття “втручання в діяльність суду”. Це поняття звучить переконливо, особливо в умовах реальних загроз - від фізичних нападів на суддів до спроб політичного впливу. Нові законодавчі ініціативи Вищої ради правосуддя щодо посилення відповідальності за втручання в діяльність суддів з’явилися не на порожньому місці. Вони прямо пов’язані з реальними, жорсткими і навіть шокуючими випадками фізичного насильства. Зокрема ЗМІ широко повідомляли про напад 13 березня 2026 року в Дніпрі на суддю Індустріального районного суду Людмилу Слюсар, який став резонансним сигналом для всієї системи. ВРП справедливо наголошує: без фізичної безпеки судді не може бути незалежного правосуддя. Але разом із цим держава пропонує розширити і саме поняття “втручання”, і тут починається значно складніша розмова . Вісник КПК розбирався із нюансами та прихованими ризиками для свободи слова в Україні у зв’язку з новими «захисними» ініціативами судових органів. ...

Ілюзія контролю: чому за неправдиві декларації в Україні майже не карають

Вісник КПК розбирався у нюансах декларування чиновниками статків та проблемами відповідальності за невідповідність декларацій та фактичного рівня життя Українське антикорупційне законодавство формально виглядає жорстким. За подання недостовірних даних у декларації передбачена і адміністративна, і кримінальна, і дисциплінарна відповідальність. Стаття 366-2 КК України прямо говорить про штрафи, обмеження або навіть позбавлення волі, якщо розбіжності у декларації сягають значних сум. Є реєстр корупціонерів, є механізми перевірки, є навіть можливість «виправитися» через пояснення до НАЗК. Але вся ця конструкція має одну фундаментальну проблему: вона побудована навколо формального порогу і покарання, а не навколо невідворотності та системного виявлення незаконного збагачення. Бо коли ключовим ризиком для чиновника стає штраф або умовне покарання, система перетворюється на гру з цифрами, а не на боротьбу з корупцією. Українська модель: покарання є, стримування - ні Сьогодні українськ...

Підсумки Антикорупційного 2025 року в Україні: Коли розголос і “картон” виявились міцнішими за кулуарне рішалово

  Вісник КПК, онлайн-видання ГО «Комітету з питань корупції», підбив загальні підсумки 2025 року та підготував власну аналітичну версію ключових антикорупційних подій. Це спроба подивитися на рік не через окремі скандали, а як на цілісний процес. Із його кризами, спротивом суспільства, болючими викриттями та ознаками глибокої, вже незворотної трансформації держави. 2025-й у сфері антикорупції запам’ятається не лише новими справами, “плівками”, обшуками й підозрами. Він запам’ятається головним: суспільство показало, що навіть у війні здатне зупинити політичне свавілля, та захистити процесуальну і управлінську незалежність НАБУ і САП. І так, приводів критикувати НАБУ і САП вистачає, інколи навіть із запасом. Але коли хтось вирішив знищити їх через незручність і непідконтрольність, країна відповіла просто. “Ні”. 1.Липнева криза. Спроба “приручити” НАБУ і САП, і відповідь вулиці 22 липня 2025 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №12414, який фактично відкривав Генпрокурору д...