Вісник КПК

  У квітні 2026 року Україна підійшла до чергового рубікону: Кабінет Міністрів розпочав розгляд Антикорупційної стратегії (АКС) на 2026–2030 роки . У документі, що налічує 146 системних проблем, держава намагається остаточно перевести боротьбу з хабарництвом у площину алгоритмів. Проте за фасадом «цифровізації всього» ховаються серйозні конфлікти інтересів та концептуальні прогалини. Вісник КПК розбирався із даним питанням. Інноваційний щит: Що нового пропонує Банкова та НАЗК? Головна новація Стратегії-2030 - це перехід від «полювання на відьом» до превентивного моделювання ризиків . І такий підхід має всі переваги перед старою моделлю, коли було легко вкрасти і неважко відкупитись від відповідальності. Отже, для запобігання корупційним ризикам пропонується: ШІ-моніторинг способу життя: Замість ручної перевірки декларацій пропонується впровадження нейромереж, які в реальному часі зіставлятимуть витрати чиновників із держреєстрами та даними банківськи...

Українська судова система дедалі частіше апелює до поняття “втручання в діяльність суду”. Це поняття звучить переконливо, особливо в умовах реальних загроз - від фізичних нападів на суддів до спроб політичного впливу. Нові законодавчі ініціативи Вищої ради правосуддя щодо посилення відповідальності за втручання в діяльність суддів з’явилися не на порожньому місці. Вони прямо пов’язані з реальними, жорсткими і навіть шокуючими випадками фізичного насильства. Зокрема ЗМІ широко повідомляли про напад 13 березня 2026 року в Дніпрі на суддю Індустріального районного суду Людмилу Слюсар, який став резонансним сигналом для всієї системи. ВРП справедливо наголошує: без фізичної безпеки судді не може бути незалежного правосуддя. Але разом із цим держава пропонує розширити і саме поняття “втручання”, і тут починається значно складніша розмова . Вісник КПК розбирався із нюансами та прихованими ризиками для свободи слова в Україні у зв’язку з новими «захисними» ініціативами судових органів. ...

Вісник КПК розбирався у нюансах декларування чиновниками статків та проблемами відповідальності за невідповідність декларацій та фактичного рівня життя Українське антикорупційне законодавство формально виглядає жорстким. За подання недостовірних даних у декларації передбачена і адміністративна, і кримінальна, і дисциплінарна відповідальність. Стаття 366-2 КК України прямо говорить про штрафи, обмеження або навіть позбавлення волі, якщо розбіжності у декларації сягають значних сум. Є реєстр корупціонерів, є механізми перевірки, є навіть можливість «виправитися» через пояснення до НАЗК. Але вся ця конструкція має одну фундаментальну проблему: вона побудована навколо формального порогу і покарання, а не навколо невідворотності та системного виявлення незаконного збагачення. Бо коли ключовим ризиком для чиновника стає штраф або умовне покарання, система перетворюється на гру з цифрами, а не на боротьбу з корупцією. Українська модель: покарання є, стримування - ні Сьогодні українськ...

Держмитслужба на роздоріжжі: кадрові рішення чи реальне перезавантаження Вісник КПК уважно відстежує процеси, які визначають не лише поточні кадрові рішення, а й довгострокову якість державної політики та антикорупційних реформ . Митна сфера у цьому сенсі є одним із ключових індикаторів спроможності держави до реальних змін, а не їх імітації. Важливо розуміти, що митниця - це не просто адміністрування кордону. Це надходження до бюджету , конкурентні умови для бізнесу та лакмусовий папірець прозорості влади . Без системного перезавантаження митної служби будь-які кадрові конкурси або точкові рішення ризикують залишитися косметичними, не зачіпаючи самих механізмів формування тіньових практик. Саме тому аналіз процесів навколо оновлення Держмитслужби важливий не як черговий інформаційний привід, а як нагода поставити питання про комплексну реформу - зміну правил, інструментів контролю та відповідальності, без яких жодні персональні зміни не дадуть стійкого результату. Кандидати до...