Вісник КПК

  Адвокатський «прайс» на правосуддя: Про хабарників серед чиновників, депутатів, правоохоронців та керівників державних підприємств пишуть регулярно. Значно рідше в окрему картину складають кримінальні провадження, у яких фігурують адвокати, хоча саме вони мають бути професійним щитом і останнім порятунком людини від свавілля, а не продавцями міфічних «зв’язків», посередниками у передачі грошей чи авторами схем із маскування хабарів під гонорари. Одразу наголосимо : тисячі українських адвокатів чесно виконують свою роботу, професійно та винахідливо, але без порушень закону, захищають військових, потерпілих, підприємців і звичайних громадян. Нерідко, при цьому, протистоячи значно потужнішій державній машині. Саме тому описані нижче випадки аж ніяк не повинні кидати тінь на всю професію. Навпаки, вони показують, наскільки небезпечними є ситуації, коли адвокатський статус використовується не для захисту права чи викриття махінацій правоохоронців, а для торгівлі обіцянками «виріши...

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) у співпраці з ОБСЄ розробило та оприлюднило практичний гайд «Повідомлення про корупцію». Про це повідомляє видання «Кримінальний огляд». Головна мета посібника - очистити інформаційне поле від суб'єктивного шуму та надати громадянам чіткий алгоритм дій, оскільки через брак правових знань значна частина повідомлень про правопорушення не доходить до стадії кримінального провадження.  Згідно з наведеною правовою статистикою, від 18,6% до 69,9% громадян мають труднощі з диференціацією кримінальних корупційних схем від інших видів правопорушень. Попри те, що у 2025 році було зафіксовано понад 29 тисяч кримінальних корупційних проваджень, чимало звернень нівелюються безпосередньо на етапі подачі через некоректну фіксацію та оформлення фактів. Процесуальний статус: Викривач vs Заявник Нове роз’яснення чітко розмежовує юридичний статус особи, яка повідомляє про правопорушення, від чого безпосередньо залежить рівень її правов...

  Вітаємо коаліцію громадянського суспільства з перемогою на виборах до Ради громадського контролю (РГК) при НАБУ. Цей кейс - не просто черговий виборчий процес. Це демонстрація того, що українське суспільство вже зараз здатне будувати інституції контролю, яких не мають багато «стабільних» демократій світу. Адже потужна фахова громадська ланка контрою за діяльністю НАБУ- це симул працювати ефективніше і прозоріше. Як зауважив відомий блогер-антикорупціонер Артем Біденко , поки ми святкуємо, варто розібратися з феноменом, який роками висить над Україною важким тавром - Індексом сприйняття корупції (CPI) . «Вісник КПК» долучився до аналізу цієї теми. CPI: Рейтинг «чистих» гаманців, а не реальних справ Серед українських експертів існує думка, що CPI, який ставить Україну на рівень країн з хронічними проблемами, є продуктом суб’єктивних оцінок «експертів» та бізнес-еліт. А ще – частиною інформаційно-диверсійної компанії росії проти України в світі. Проте найнебезпечніше - це не м...

  У професійному середовищі юристів, правозахисників, журналістів та експертів активно обговорюють гучне інтерв’ю арбітражної керуючої Людмили Жураковської, яка вперше настільки відкрито заговорила про внутрішні механізми української системи банкрутств, конфлікти інтересів та можливі корупційні схеми у сфері арбітражу. Зокрема, деталі були розкриті у коментарі для ЗМІ біля МІНЮСТУ. А журналісти   з Глобальної мережі викривачів опублікували більш детальне інтерв’ю. Зокрема, особливого резонансу інтерв’ю набуло на фоні масштабного журналістського розслідування навколо справи №44/184-б про банкрутство ТОВ «Інноваційні технології 2005», де фігурують арбітражний керуючий Олександр Демчан, голова спілки арбітражників Києва Артур Мегеря, Сергій Дяченко, Юрій Кучак та інші пов’язані особи. А також пов’язані корпоративні структури, сумнівні аукціони, дії щодо переоцінки активів, та десятки мільйонів гривень вимог державного АТ «Укрексімбанк», які можуть бути втрачені. «Вісник КП...

  На початок травня 2026 року Україна підійшла до вирішального етапу впровадження  Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки . Одним із найбільш дискусійних пунктів цього документа є фіналізація законодавства про лобіювання. Спроба вивести взаємодію бізнесу та влади з «тіні» викликає запеклі суперечки: чи зможе цей інструмент захистити державні інтереси, чи, навпаки, стане легальною ширмою для просування монопольних привілеїв? «Вісник КПК» розбирався у питанні Суть реформи: Від кулуарів до Реєстру прозорості Основна мета закону - заміна неформальних домовленостей на прозорий ринок послуг із представництва інтересів. При чому, Україна відмовляється від більшості прийомів моделі США . Ключовим інструментом має стати  Реєстр прозорості , де кожен лобіст зобов’язаний фіксувати: Хто є кінцевим бенефіціаром (замовником) впливу. Який саме законопроєкт чи рішення є об’єктом інтересу. Обсяг фінансування, спрямований на просування ініціативи. Іннов...